В ожидании обновления...
Инок59
Земля тоскует, снега вовсе нет,
Постель из мрака радует едва ли.
Убранство снежное дарует хладный свет,
Но это лучше, чем безжизненный рассвет
Увязнувший в тоскливом покрывале.
Когда ж сквозь призму снежной красоты
Луч, огранит морозные бриллианты.
На окнах распускаются цветы,
И хочется тепла и доброты,
В приюте стылом злых комедиантов…
Зима сотрёт депрессию с сердец,
Ведь даже вьюга кружит каруселью.
Сорвав с земли, безбрачия венец,
Фатою снежною накроет наконец,
Принарядив к застольному веселью.
И подбоченясь молОдец Январь,
Русь обожжёт морозным поцелуем.
Промчит на тройке с бубенцом, как встарь,
Безвременье развеет и печаль,
Надежду к обновлению даруя…
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Оцените произведение:
(после оценки вы также сможете оставить отзыв)
Моя молитва - Левицька Галина Цей вірш був написаний за кілька годин до народження мого найменшого сина Михайла. В 13 год. мені робили “кесаревий розтин”, бо сама я його народити не могла. Чоловікові лікар сказав, що не гарантує ні моє життя, ні життя дитини. Я про це не знала, але відчувала, що проходжу по грані. Молилася за життя дитини. Просила у Бога, навіть якщо мені не судилося жити, щоб Він дав мені знати, що мій синочок живий!
Під час операції я враз відчула себе. Це було дивне відчуття: тіла не було, спробувала ворухнути руками — рук немає; спробувала ворухнути ногами —ніг немає; спробувала відкрити очі — лиш миттєвий зблиск світла. Але я була!!! І ні болі, ні страху. Лиш спокій… Потім почула голоси:
-Хто там в неї? (Голос професора Григоренка)
-Хлопчик, хороший, здоровий!
-Скільки в неї вдома?
- Шестеро…
-Це сьомий. Восьмого не буде…
Я не могла в ту мить задуматись над почутим, бо відчула, що кудись відпливаю… Але в серці була вдячність Богові за почуту вісточку про сина…
Я дякую Богові за його милість і любов. Він подарував моєму синові життя! Він зберіг і моє життя,давши мудрість лікарям під час операції: коли почалася дуже сильна кровотеча при розтині матки, професор прийняв рішення зробити ампутацію частини матки. І кровотечу вдалося зупинити.
Це було сім років тому. Михайлик в цьому році закінчив 1-й клас.
